Вірші учнів

Чому я фантазую

Ганін  Іван та Малая  Софія

Коли я фантазую –

Мені стає гарніше.

Співаю і танцюю

І світ стає миліше.

Я фантазую про весну,

Про літо і про осінь,

І ніхто мені не скаже:

«Ну хватить тобі, досить!»

І кожен день я фантазую,

Не знаю міри  я,

Нехай з мене глузують,

Не кину мрію я.

Я фантазую увесь час

І кожную  хвилину.

Фантазія врятує нас,

Коли не буде миру.

Я фантазую про Олену ,

Про Таню і Андрія.

Й ніхто не відбере  у мене

Цю  яскраву  мрію.

                                                                                                                              

                  Загадка

       Отставний   Андрій

А завтра метелик летить.

Маленький світ все ще живий,

Це джерело безкрайньої краси.

За хвостик тримаєш,

Його відкидає.

Сама вона швиденько

Й стрімко тікає.

         (Ящірка)

       Малая  Софія

З вітром весняним сосна розмовляла

Вічно зелена сосна.

Навколо неї  ялинки  зростали ,

З ними вона і росла.

Завжди колюча, завжди духмяна,

Завжди зелена вона.

Так і стояла, навіть не знала

Про тих людей  із села.

Навіть коли  її в лісі зрубали,

Вічно зелена сосна.

Не пожовтіла   і не змарніла,

Так і зосталась вона.

     

  Отставний  Андрій

Світає, край неба палає.

І сьогодні рано- вранці

Сонце розквітає.

А соловейко з небокраю,

Його раненько підіймає.

************

   Отставний  Андрій 

Дивлюсь я на небо,

Мабуть, даремно.

Не бачу за хмарами,

Чорними марами.

Сонце червоне.

Ось крізь хмари

Промінь кидає.

Коли його вранці

Соловей підіймає.

       

          Ганін    Іван   

Ішов кобзар до Києва,

Прийшов  та  і  бачить :

Хто барана продає.

Хто стареньку клячу…

Але сидить під діжкою

Маленьке-маленьке дитя,

Тримає червону хусточку

Та плаче, як немовля.

«Що ти тут плачеш?» - питає кобзар,

Мовляв: «І  чому саме ось тут?»

«Померла в мене матуся рідна,

А батька забрав  пан  Курут….»

                                                                                                              

Камаєва   Владислава 

По вулиці вітер віє

Та сніг замітає,

Одна тільки по вулиці

Сирітонька  блукає.

Вона надіється.

Що хтось підійде,

Скаже: « Пішли додому,

Серденько моє!»

Їй хоч би хліба,

Та ніхто не дає.

Хоч серцю боляче,

Але воно є.

  Халафова   Єлизавета

Дивлюсь я на небо,

І зірки палають.

І небо блискуче

Про сни розмовляє.

Бабусина казка,

І мамина ласка.

Дивлюсь я на небо,

І все пам’ятаю.

                                                                                                         

     Бондаренко Катерина

              Кохання

І як колись  своє кохання стрінеш,

Коли заграють  в серці почуття,

Ти повністю  в кохання те поринеш,

Заграє в серці і в душі весна!

І в тій чарівній, милій тій весні

Розквітнуть в серці твоєму надії,

Заграють у душі палкі пісні

І в серці твоїм  запанують мрії.

     Бондаренко Катерина

Не кожен може віддано кохати,

Любов - то вічні серця поривання,

Любити  - означає  дарувати,

Яке то  сильне почуття  кохання!

      Бондаренко Катерина

      Роздуми на самоті

Коли залишишся один на самоті,

Коли вночі зірки на небі сяють,

Думки до тебе поринають ті,

 Що вдень тебе до ночі залишають.

То в когось палкі мрії про кохання,

Надії про майбутнє, про життя,

Думки про вічне, що душа не осягає,

Думки про вічність нашого буття.

.

      Хмара    Агата

      Рідний край   

Рідний край, мій рідний край!

Ти найкращий і красивий,

Твій  величний небокрай

Голубий і сивий.

Наша  країна степова,

Де є ріки й гори,

І стежина лісова

Приведе тебе у  гори.

У горах там річенька мала,

Що нагадує родину,

І є стежечка стара,

Що веде  у ту країну.

Рідний край ,мій рідний край!

Ти мій рідний і єдиний,

Милий соловейко ,грай:

«Рідний край – ти мій єдиний».

                                                 

             Хмара Агата

У кожного, мабуть, є мрія

Навчатись в Ліцеї майбуття,

Панують тут довіра і надія,

Тут учні дружні ,як сім’я.

Немає тут роздорів і сварок,

Бо  всі ми дружні і єдині.

Цікавий наш увесь урок,

Бо знання ці на користь йдуть дитини .

Приходь же, друже, в наш Ліцей,

Тут зірочки ще змалку діти,

Прославимось серед людей!

І всім ми подаруєм квіти!

          Рідний край

   Шумських    Вікторія

Рідний край ,моя країна,

Ти квітуча й молода,

Тут живе моя родина,

Рідна кожная стежина,

Навіть якщо я далеко,

Серцем я до тебе лину.

Рідний край ,моя країна-

Тут душа моя навічно.

                                                              

       Макарова Аліна

         Рідний край

Рідний край в моїй душі

Рідний край…

Вічно жвавий і новий

Рідний край…

В моїм серці знову він-

Рідний край…

Кожен день і кожен час

Знову зустрічає нас.

Край мій рідний, рідний край,

В моїм серці вічний май.

І веде нас оцей май

В край мій рідний,

Рідний край…

        Макарова Аліна

     Роздуми на  самоті

Кожен з нас ,напевно, знає,

Що та де ,коли буває,

Роздуми ,напевно ,знаю

Про кохання ,тата, маму

Думаю, сиджу, гадаю

І цей вірш сиджу , складаю.

           

        Загадки

  Халюзов   Данило

1. Скочив котик,

Сів на плотик,

Миє ротик,

І животик,

Він біленький,

І  чистенький гарний  Мурчик

Мій гарненький.

2. Малювала  мишка

Три цукерки, два горішка.

А в обід в куточок сіла

І смачний малюнок з’їла.

3.  Заєць спати захотів,

Сам  він ліжко застелив,

Сам зробив собі подушку,

Примостив її під вушко,

Тільки дуже довге вушко-

Все звисає із подушки.

    Терентьєва   Вероніка

Для нас Ліцей як рідний дім,

Тут свято кожен день.

Старанні учні вчаться  в  нім,

Учитись їм  не лінь.

Тут учні всі як на підбір,

А з ними й вчителі,

Хоч учнів кожен рік набір-

Великі і малі.